√еограф≥чне положенн¤
ямп≥льський район м≥ститьс¤ в п≥вденно-зах≥дн≥й частин≥ ¬≥нницькоњ област≥. ƒо його складу входить м. ямп≥ль, ¤кий в≥ддалений в≥д обласного центру м. ¬≥нниц≥ на 100 км (по шосейних дорогах Ч 165 км), та 38 с≥льських населених пункт≥в.
Ќаселенн¤ району складаЇ 44,6 тис.чолов≥к. ћ≥сто ямп≥ль Ч 11,5 тис. чолов≥к.
“еритор≥ю району перетинають з п≥вноч≥ на п≥вдень невелик≥ р≥чки: ћурафа, –усава, ћарк≥вка та ¬≥льшанка, ¤к≥ впадають в р≥чку ƒн≥стер. –≥чка ƒн≥стер прот≥каЇ по п≥вденно-зах≥дному кордон≥ району ≥ в≥дноситьс¤ до г≥рських р≥чок ≥з швидкою теч≥Їю (6 км/год) ≥ пер≥одичним коливанн¤м р≥вн¤ води. Ўирина р≥чки ƒн≥стер 100Ч200 м. —тавки займають 201 га.
«агальна площа району складаЇ 787,9 кв.км. Ќаселених пункт≥в Ч 39. —≥льських рад Ч 18, м≥ська рада Ч 1. –айон межуЇ ≥з 5 районами ¬≥нницькоњ област≥ ≥ 2 районами ћолдови. ѕо територ≥њ району проходить 86 км державного кордону з –еспубл≥кою ћолдова.
л≥мат району пом≥рно-континентальний, л≥то тепле (18-25 ∞—), зима м'¤ка (-8, ?15 ∞C). “овщина промерзанн¤ грунту, можлива, до 1 метра, а середн¤ норма опад≥в становить 450Ч600 мм. Ќадра багат≥ на поклади вапн¤к≥в та фосфорит≥в.
≤стор≥¤
ѕерш≥ в≥домост≥ про м. ямп≥ль джерела в≥днос¤ть до XVI стол≥тт¤, коли в≥н був торговим центром краю. ямп≥ль був Їдиним на ѕод≥лл≥ осередком розвитку каменотесного промислу. ¬ироби м≥сцевих рем≥сник≥в повсюди користувались великим попитом, вивозились у Ќовгородську губерн≥ю. ямп≥ль в≥дв≥дували торгов≥ представники –иму, ¬енец≥њ з питанн¤ поставок Ђзолотоњ под≥льськоњ пшениц≥ї. ѕ≥сл¤ Ћюбл≥нськоњ ун≥њ ямп≥ль входить до Ѕрацлавського воЇводства.
Ќа початку 1651 року шл¤хетське в≥йсько рушило на ямп≥ль. ¬ н≥ч на 6 березн¤ брацлавський воЇвода з двома полками урвавс¤ до ямпол¤. Ўл¤хетське в≥йсько пограбувало м≥щан, зруйнувало будинки, винищило близько 10 тис¤ч чолов≥к. ¬насл≥док цих спустошень ямп≥ль довго залишавс¤ обезлюдненим ≥ в≥дродивс¤ вже ¤к незначне село. «а даними 1775 року в ямпол≥ нал≥чувалось всього 113 хат.
∆ител≥ села Ѕуша вписали власну стор≥нку в ≥стор≥ю нац≥онально-визвольноњ боротьби украњнського народу у пер≥од 1648Ч1654 р.р. ƒан≥ под≥њ в≥дображен≥ у ≥сторичн≥й драм≥ ћ. —тарицького Ђќборона Ѕуш≥ї. Ќе менш героњчн≥ под≥њ в≥дбувались у сел≥ ƒовжок у пер≥од ”Ќ– у 1919Ч1920 роках. ѕро це йдетьс¤ у першоджерел≥ ƒ. етроса Ђямп≥льська республ≥ка та њњ збройн≥ силиї.
ѕ≥сл¤ приЇднанн¤ ѕравобережж¤ до –ос≥Їю в 1795 роц≥ ямп≥ль став пов≥товим м≥стечком Ѕрацлавського нам≥сництва ≥ одержав власний герб. јле в≥н залишивс¤ приватно-власницьким волод≥нн¤м ≥ переходив з рук в руки.
” друг≥й половин≥ XIX стол≥тт¤ в ямпол≥ з'¤вились др≥бн≥ п≥дприЇмства, але питома вага њх була незначна. Ќа початку ’’ стол≥тт¤ заселена територ≥¤ ямпол¤ становила 450 дес¤тин. “ут було 27 незамощених вулиць ≥ 5 майдан≥в. ћ≥стечко осв≥тлювалось лише 62 гасовими л≥хтар¤ми. ямп≥ль вважавс¤ одним ≥з найб≥дн≥ших пов≥тових м≥ст ѕод≥льськоњ губерн≥њ.
« березн¤ 1917 року (п≥сл¤ Ћютневоњ революц≥њ в –ос≥њ) на територ≥њ району влада переходить з рук в руки, а саме: ÷ентральна –ада, √етьманат, ƒиректор≥¤, –ад¤нська влада, ¤ка остаточно утвердилас¤ в район≥ в с≥чн≥-лютому 1921 року.
¬ 1920 роц≥ д≥¤ло споживче товариство, а з 1921 року в ямпол≥ виникла перша промислова арт≥ль Ђѕролетарї. «а к≥лька рок≥в у ямпол≥ виникло 11 кооперативних об'Їднань, переважно виноградарських. Ѕудували й державн≥ п≥дприЇмства. ¬ 1926 роц≥ в селищ≥ д≥¤ли три електростанц≥њ , масло- та плодоконсервний заводи, млинокомб≥нат, хл≥боприймальний пункт, арт≥ль побутового обслуговуванн¤. ¬ зазначений пер≥од ямп≥ль був пов≥товим м≥стом, а з 1932 року став районним центром.
21 липн¤ 1941 р. ямп≥льщина була окупована н≥мецько-румунськими в≥йськами ≥ перетворена у так званий ƒжугастр¤нський пов≥т. ” грудн≥ 1941 р. була створена п≥дп≥льна орган≥зац≥¤, ¤ку очолив ‘. “онкоп≥й, а в 1943 р. на ямп≥льщин≥ починаЇ д≥¤ти партизанський заг≥н є 175 п≥д командуванн¤м ћ. —трукачова. ѕрот¤гом 17-20 березн¤ 1944 р. район зв≥льнено в≥йськами 2-го ”крањнського фронту.
ямп≥льський район за п≥сл¤воЇнн≥ роки став одним ≥з пров≥дних в област≥ по вирощуванню високих врожањв с≥льськогосподарських культур, а по вирощуванню цукрових бур¤к≥в одним ≥з найкращих в крањн≥.
≈коном≥ка
«араз в ямп≥льському район≥ нал≥чуЇтьс¤ 4 промислових п≥дприЇмств, 3 буд≥вельн≥ орган≥зац≥њ, 1 автотранспортне п≥дприЇмство. –айонний вузол поштового зв'¤зку об'ЇднуЇ 20 в≥дд≥лень, 2 пункти. ѕрацюЇ 22 ј“—.
ќсновн≥ напр¤ми розвитку с≥льського господарства району Ч виробництво зерна, цукрових бур¤к≥в, молока ≥ м'¤са. ѕлоща с≥льськогосподарських уг≥дь Ч 60,3 тис.га, з них р≥лл≥ Ч 54,3 тис.га, земель запасу Ч 5,9 тис.га., земель резерву Ч 1,9 тис.га.
—оц≥альна сфера
¬ район≥ 26 загальноосв≥тн≥х шк≥л, з них 15 Ч ≤-≤≤≤ ступен≥в ≥ 3 Ч ≤-≤≤ ступен≥в, 7 Ч Ќ¬ та Ќ¬ «ќЎ ≤ ступен¤ Ч г≥мназ≥¤. ‘ункц≥онують будинок дит¤чоњ творчост≥ та дит¤чо-юнацька спортивна школа. ¬ район≥ працюють центральна районна л≥карн¤, пол≥кл≥н≥ка, 5 д≥льничих л≥карень, 4 л≥карн¤них амбулатор≥њ, 2 Ч загальноњ практики с≥мейноњ медицини, 16 Ч фельдшерсько-акушерських пункт≥в, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чна станц≥¤.
ƒо послуг жител≥в районний будинок культури, 11 с≥льських будинк≥в культури, 15 заклад≥в культури клубного типу, 28 б≥бл≥отек, 4 музењ.
–ел≥г≥йна ситуац≥¤
ƒуховн≥ потреби населенн¤ забезпечують 15 громад ”крањнськоњ православноњ церкви (ћосковського патр≥архату), 5 громад ”крањнськоњ православноњ церкви ( ињвського патр≥архату) 13 громад ”крањнськоњ православноњ автокефальноњ церкви, 3 громади –имо Ч католицькоњ церкви.
ѕам'¤тн≥ м≥сц¤
¬ район≥ 118 пам'¤ток археолог≥њ, 53 Ч ≥стор≥њ, 4 Ч монументального мистецтва та 2 Ч арх≥тектури, що перебувають на ƒержавному обл≥ку. Ќа територ≥њ району знаходитьс¤ ƒержавний ≥сторико-культурний запов≥дник ЂЅушаї. ƒо пам'¤ток культури та арх≥тектури в≥дноситьс¤ —в¤то-ћиколањвська православна церква ћосковського патр≥архату, збудована в XVIII ст. та сторожова вежа ≥ скельний храм с. Ѕуш≥.
